Сегодня мне хочется написать НЕ про Рождество, как это ни странно. Я внезапно вспомнила старый стих Оксаны Батюк, хорошего друга нашей семьи. И не просто вспомнила, а почему-то он у меня САМ перевелся в голове на греческий. И я хочу с вами поделиться. Публикую с разрешения автора. ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ Скінчилась гра у простір. Я...
Не про Рождество. Стих (О.Батюк)
Сегодня мне хочется написать НЕ про Рождество, как это ни странно. Я внезапно вспомнила старый стих Оксаны Батюк, хорошего друга нашей семьи. И не просто вспомнила, а почему-то он у меня САМ перевелся в голове на греческий. И я хочу с вами поделиться.
Публикую с разрешения автора.
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ
Скінчилась гра у простір. Я — одна.
Заплющу очі, наче знову удома.
Я скрипка. Тільки луснула струна.
Мене торкнулись пальцями утоми.
Заплющу очі, наче знову удома,
Серед лісів і талої води.
Я — таємнича, тиха й невідома,
Позамітала всі свої сліди.
Я скрипка. Тільки луснула струна.
Я стану непотрібна і байдужа.
В мені оселиться заблукана луна
Зірок, що відбиваются в калюжах.
Мене торкнулись пальцями утоми…
Яке блаженство — засинати назавжди!
Заплющу очі, наче знову удома,
Серед лісів і талої води.
ПЕРЕВОД НА ГРЕЧЕСКИЙ
Ο χώρος τέλειωσε, κι είμαι μοναχή.
Κλείνω τα μάτια, λες κι είμαι πάλι σπίτι.
Είμαι βιολί, μα έσπασε η χορδή.
Με άγγιξαν τα δάχτυλα της πλήξης.
Κλείνω τα μάτια, λες κι είμαι πάλι σπίτι,
Ανάμεσα σε δάση και νερά.
Είμαι μυστήρια, άγνωστη, γαλήνια,
Τα ίχνη μου τα έκρυψα καλά.
Είμαι βιολί, μα έσπασε η χορδή.
Αδιάφορη και άχρηστη θα γίνω,
Ηχώ χαμένη μέσα μου θα κατοικεί
Των άστρων η αντανάκλαση στη λίμνη.
Με άγγιξαν τα δάχτυλα της πλήξης…
Θα κοιμηθώ για πάντα, τι χαρά!
Κλείνω τα μάτια, λες κι είμαι πάλι σπίτι,
Ανάμεσα σε δάση και νερά.